„О Музико! Мов мати народжуєш красу, в довічній боротьбі й горінні. Лиш може той тебе не відчувати, у кого серце - охолоджене каміння", - так писав про музику К.Данькевич. Саме ці слова стали епіграфом до концерту камерної музики, який відбувся 27 травня в актовій залі Чортківського педагогічного училища ім.О.Барвінського під назвою „Музико! Ти вічна наша весна". У стінах цього закладу подібний концерт відбувся вперше, адже, як зазначив завідуючий відділенням „Музичне виховання", а також художній керівник та режисер концерту Петро Гарбуз: „Виступ „сам на сам" із залом - це не лише великі хвилювання для студентів, але й для їхніх викладачів". Та результат сподобався усім і пан Петро радісно і схвильовано висловив сподівання, що вони й надалі проводитимуть подібні заходи.

 

28 травня на центральній площі міста Чорткова, перед будівлею міської ради, відбулося урочисте віче: „ЗУНР - наша слава і відвага, буремних днів священне знамено" присвячене відкриттю меморіальної дошки про перебування у місті Чорткові голови Української Національної Ради, Президента ЗУНР Євгена Петрушевича та 90-річчю Чортківської Офензиви.

Інформує ДПІ

 

Останнім часом до нас схвильовано звертаються пенсіонери. Їх хвилює те, чи здійснюватимуть надалі міські автобуси безкоштовне перевезення пільговиків. І в чому проблема загалом, чому „засумували" і легальні перевізники.

З цими питаннями ми звернулися до наших автотранспортників.

 

Практично усі сесії Чортківської міської ради охоплюють земельні питання.

На останньому засіданні виконавчого комітету Чортківської міської ради звітувала начальник земельного відділу. І ось про що був цей звіт.

 

Минулої п`ятниці Останній Дзвінок, що сповістив про завершення навчального року, пролунав практично по усіх навчальних закладах Чортківщини.

Останній Дзвінок у Чортківському педагогічному училищі ім.О.Барвінського має особливе значення. І не тому, що тут вміють неординарно, фахово і артистично будувати подібні свята. Ні. Особливе значення в тому, що цьогоріч свято Останнього Дзвоника вперше зустрів у іпостасі директора училища Роман Пахолок, а для самих випускників - це стартовий майданчик до безліччі перших і останніх шкільних дзвінків? у яких вони будуть мати почесну місію - педагогів.

На минулому тижні „Просвіта" Чортківського педагогічного училища ім.О.Барвінського організувала захоплюючу зустріч із літераторами нашого краю - подружжям Марією Фафруник-Довгошиєю, членом національної спілки журналістів України, редактором районної газети Борщівщини „Галицький вісник", автора збірок „Бандера", „Чужина", „Провінційні детективи", „Втрачені скарби", „Сльози на бузку" та її чоловіком Петром Довгошиєю - заслуженим журналістом України, автором публіцистичних книг „Песимістичні монологи оптиміста", „Магія Чорних Кілець" (Петро Довгошия походить з наших Чорнокінців - Авт.),  „Хроніка великого мискоборства", „Вони і час", активного діяча, невтомного пропагандиста українського духу.

 

Оскільки в даному часописі вже досить детально описувалася ця подія, дозволю собі в своїй публікації навести спогади активних і безпосередніх її учасників.

Ось як описує ці події учасник офензиви, комендант 10-го гарматного полку десятої бригади УГА Ілля Рогатинський:

 

Восьмого червня ми відзначатимемо 90 років від Чортківської офензиви, у якій українське Січове Стрілецтво здобуло перемогу над ворогом, витіснивши його аж до Львова. Найпомітнішою постаттю цього періоду був організатор Січового Стрілецтва Михайло Галущинський, другий син пароха села Звиняч Чортківського району отця Миколи Галущинського. Загалом родина Галущинських дала українській історіографії немало неординарних світочів.

Наша розмова із правнучкою отця Миколи Галущинського і внучкою по материній лінії команданта Михайла Галущинського і одночасно по батьковій лінії внучкою Катерини Ручакової панею Оксаною Охранчук.

 

Мальовниче село Звиняч Чортківського району дало світові немало відомих знакових особистостей, науковців, людей пера. До таких належить професор Дмитро Штогрин зі США; академік і довголітній ректор Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича Степан Костишин; автори перших українських віршів в Канаді Іван Збура, таланти Іван Трилінський, Олексу Волянського та низка інших особистостей хоч без широкого визнання, але з надбанням нетлінної поваги серед окремого кола людей, близьких, знайомих.