Історія людства рясніє війнами. Цікаво, чи був хоч один день, коли ніде на планеті не точилася війна? Різні часи, різні масштаби, різна зброя - та залишалася одна сутність. Адже так чи інакше, війна - це лихо, бо страждають прості люди, плачуть матері і вдови, зростають сиротами діти. Слава Богу ми вже 63 роки без війни.
Днями відзначатимемо День Перемоги. Щемно на серці, боляче дивитися на останніх ветеранів. Їх уже зовсім мало залишилося, і з кожним роком все менше. Гірко і соромно їм дивитися в очі. Скільки крові пролито, скільки життів загублено!
Не сплять ветерани - не можуть забути загиблих однополчан. Їхня пам`ять тривогою б`є на сполох сьогодні в кожне серце: "Не допустіть війни!".
У переддень великого Дня Перемоги я завітала до ветерана Другої Світової війни - Геннадія Опанасовича Ястремського, який пережив блокаду Ленінграда, а після, 17-річним юнаком пішов добровольцем на фронт.